Suchergebnisse

У статті здійснюється спроба розробки теоретичних аспектів взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Досліджуються особливості забезпечення дії закону за допомогою підзаконного акту, конкретизації норми права шляхом видання правозастосовного акту, подолання колізій та прогалин в законодавстві. Доводиться, що правові акти відіграють у механізмі правового регулювання різні ролі – утворюють основу згаданого механізму, відбивають правозастосовну діяльність компетентних органів і правову активність учасників суспільних відносин. Стверджується, що найбільш загальним чином правові акти можна поділити на нормативні і індивідуальні. Акти, що одночасно містять нормативно-правові та індивідуально-правові приписи є змішаними. У статті обґрунтовується, що доцільно виокремлювати чотири аспекти взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Перший: забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Другий: конкретизація нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Третій: подолання недоліків нормативноправових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Четвертий: припинення дії нормативно-правових актів шляхом видання індивідуально-правових актів. У статті підкреслюється, що забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів відбувається за рахунок включення до механізму правового регулювання додаткової ланки – правозастосування. Автор виходить з того, що конкретизація положень нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів передбачає застосування так званих дискреційних правових норм, що дають правозастосувачам свободу у вирішенні справи. Зазначається, що подолання недоліків нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів полягає у заповненні прогалин в праві шляхом застосування аналогії та усуненні колізій у законодавстві за допомогою колізійних норм, правоположень, тлумачення. У статті зазначається, що припинення дії нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів здійснюється шляхом їх скасування або призупинення. ; The article attempts to develop theoretical aspects of the interaction of regulatory and individual legal acts in the mechanism of legal regulation. The features of ensuring the operation of the law with the help of a subordinate act, the specification of the rule of law by issuing an enforcement act, overcoming conflicts and gaps in the law are investigated. It is proved that legal acts play different roles in the mechanism of legal regulation - they form the basis of the mentioned mechanism, reflect the law enforcement activities of the competent authorities and the legal activity of participants in public relations. It is argued that in the most general terms, legal acts can be divided into normative and individual. Acts that simultaneously contain regulatory legal and individual legal requirements are mixed. The article substantiates that it is advisable to distinguish four aspects of the interaction of regulatory and individual legal acts in the mechanism of legal regulation. First: ensuring the functioning of normative legal acts with the help of individual legal acts. Second: concretization of legal acts with the help of individual legal acts. Third: overcoming the shortcomings of legal acts with the help of individual legal acts. Fourth: termination of legal acts by issuing individual legal acts. The article emphasizes that the functioning of normative legal acts through individual legal acts is due to the inclusion of an additional link in the mechanism of legal regulation - law enforcement. The author proceeds from the fact that the specification of the provisions of normative legal acts with the help of individual legal acts provides for the use of so-called discretionary legal norms that provide law enforcement with freedom in resolving cases. It is indicated that overcoming the shortcomings of normative legal acts with the help of individual legal acts consists in filling in the gaps in the law by applying an analogy and in eliminating conflicts in the legislation with the help of conflict of laws norms, legal provisions, and interpretations. The article states that the termination of normative legal acts by means of individual legal acts is carried out by means of their cancellation or suspension.

У статті здійснюється спроба розробки теоретичних аспектів взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Досліджуються особливості забезпечення дії закону за допомогою підзаконного акту, конкретизації норми права шляхом видання правозастосовного акту, подолання колізій та прогалин в законодавстві. Доводиться, що правові акти відіграють у механізмі правового регулювання різні ролі – утворюють основу згаданого механізму, відбивають правозастосовну діяльність компетентних органів і правову активність учасників суспільних відносин. Стверджується, що найбільш загальним чином правові акти можна поділити на нормативні і індивідуальні. Акти, що одночасно містять нормативно-правові та індивідуально-правові приписи є змішаними. У статті обґрунтовується, що доцільно виокремлювати чотири аспекти взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Перший: забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Другий: конкретизація нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Третій: подолання недоліків нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Четвертий: припинення дії нормативно-правових актів шляхом видання індивідуально-правових актів. У статті підкреслюється, що забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів відбувається за рахунок включення до механізму правового регулювання додаткової ланки – правозастосування. Автор виходить з того, що конкретизація положень нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів передбачає застосування так званих дискреційних правових норм, що дають правозастосувачам свободу у вирішенні справи. Зазначається, що подолання недоліків нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів полягає у заповненні прогалин в праві шляхом застосування аналогії та усуненні колізій у законодавстві за допомогою колізійних норм, правоположень, тлумачення. У статті зазначається, що припинення дії нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів здійснюється шляхом їх скасування або призупинення. ; В статье осуществляется попытка разработки теоретических аспектов взаимодействия нормативно-правовых и индивидуально-правовых актов в механизме правового регулирования. Исследуются особенности обеспечения действия закона при помощи подзаконного акта, конкретизации нормы права путём издания правоприменительного акта, преодоления коллизий и пробелов в законодательстве. Доказывается, что правовые акты играют в механизме правового регулирования разные роли – образуют основу упомянутого механизма, отражают правоприменительную деятельность компетентных органов и правовую активность участников общественных отношений. Утверждается, что в наиболее общем плане правовые акты можно разделить на нормативные и индивидуальные. Акты, которые одновременно содержат нормативно-правовые и индивидуально-правовые предписания являются смешанными. В статье обосновывается, что целесообразно выделять четыре аспекта взаимодействия нормативно-правовых и индивидуально-правовых актов в механизме правового регулирования. Первый: обеспечение функционирования нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов. Второй: конкретизация нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов. Третий: преодоление недостатков нормативно-правовых актов с помощью индивидуально-правовых актов. Четвёртый: прекращение действия нормативно-правовых актов путём издания индивидуально-правовых актов. В статье подчёркивается, что обеспечение функционирования нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов происходит за счёт включения в механизм правового регулирования дополнительного звена – правоприменения. Автор исходит из того, что конкретизация положений нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов предусматривает применение так называемых дискреционных правовых норм, которые предоставляют правоприменителям свободу в решении дела. Указывается, что преодоление недостатков нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов заключается в заполнении пробелов в праве путём применения аналогии и в устранении коллизий в законодательстве при помощи коллизионных норм, правоположений, толкования. В статье указывается, что прекращение действия нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов осуществляется путём их отмены или приостановления. ; The article attempts to develop theoretical aspects of the interaction of regulatory and individual legal acts in the mechanism of legal regulation. The features of ensuring the operation of the law with the help of a subordinate act, the specification of the rule of law by issuing an enforcement act, overcoming conflicts and gaps in the law are investigated. It is proved that legal acts play different roles in the mechanism of legal regulation - they form the basis of the mentioned mechanism, reflect the law enforcement activities of the competent authorities and the legal activity of participants in public relations. It is argued that in the most general terms, legal acts can be divided into normative and individual. Acts that simultaneously contain regulatory legal and individual legal requirements are mixed. The article substantiates that it is advisable to distinguish four aspects of the interaction of regulatory and individual legal acts in the mechanism of legal regulation. First: ensuring the functioning of normative legal acts with the help of individual legal acts. Second: concretization of legal acts with the help of individual legal acts. Third: overcoming the shortcomings of legal acts with the help of individual legal acts. Fourth: termination of legal acts by issuing individual legal acts. The article emphasizes that the functioning of normative legal acts through individual legal acts is due to the inclusion of an additional link in the mechanism of legal regulation - law enforcement. The author proceeds from the fact that the specification of the provisions of normative legal acts with the help of individual legal acts provides for the use of so-called discretionary legal norms that provide law enforcement with freedom in resolving cases. It is indicated that overcoming the shortcomings of normative legal acts with the help of individual legal acts consists in filling in the gaps in the law by applying an analogy and in eliminating conflicts in the legislation with the help of conflict of laws norms, legal provisions, and interpretations. The article states that the termination of normative legal acts by means of individual legal acts is carried out by means of their cancellation or suspension.

У статті здійснюється спроба розробки теоретичних аспектів взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Досліджуються особливості забезпечення дії закону за допомогою підзаконного акту, конкретизації норми права шляхом видання правозастосовного акту, подолання колізій та прогалин в законодавстві. Доводиться, що правові акти відіграють у механізмі правового регулювання різні ролі – утворюють основу згаданого механізму, відбивають правозастосовну діяльність компетентних органів і правову активність учасників суспільних відносин. Стверджується, що найбільш загальним чином правові акти можна поділити на нормативні і індивідуальні. Акти, що одночасно містять нормативно-правові та індивідуально-правові приписи є змішаними. У статті обґрунтовується, що доцільно виокремлювати чотири аспекти взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Перший: забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Другий: конкретизація нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Третій: подолання недоліків нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Четвертий: припинення дії нормативно-правових актів шляхом видання індивідуально-правових актів. У статті підкреслюється, що забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів відбувається за рахунок включення до механізму правового регулювання додаткової ланки – правозастосування. Автор виходить з того, що конкретизація положень нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів передбачає застосування так званих дискреційних правових норм, що дають правозастосувачам свободу у вирішенні справи. Зазначається, що подолання недоліків нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів полягає у заповненні прогалин в праві шляхом застосування аналогії та усуненні колізій у законодавстві за допомогою колізійних норм, правоположень, тлумачення. У статті зазначається, що припинення дії нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів здійснюється шляхом їх скасування або призупинення. ; В статье осуществляется попытка разработки теоретических аспектов взаимодействия нормативно-правовых и индивидуально-правовых актов в механизме правового регулирования. Исследуются особенности обеспечения действия закона при помощи подзаконного акта, конкретизации нормы права путём издания правоприменительного акта, преодоления коллизий и пробелов в законодательстве. Доказывается, что правовые акты играют в механизме правового регулирования разные роли – образуют основу упомянутого механизма, отражают правоприменительную деятельность компетентных органов и правовую активность участников общественных отношений. Утверждается, что в наиболее общем плане правовые акты можно разделить на нормативные и индивидуальные. Акты, которые одновременно содержат нормативно-правовые и индивидуально-правовые предписания являются смешанными. В статье обосновывается, что целесообразно выделять четыре аспекта взаимодействия нормативно-правовых и индивидуально-правовых актов в механизме правового регулирования. Первый: обеспечение функционирования нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов. Второй: конкретизация нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов. Третий: преодоление недостатков нормативно-правовых актов с помощью индивидуально-правовых актов. Четвёртый: прекращение действия нормативно-правовых актов путём издания индивидуально-правовых актов. В статье подчёркивается, что обеспечение функционирования нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов происходит за счёт включения в механизм правового регулирования дополнительного звена – правоприменения. Автор исходит из того, что конкретизация положений нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов предусматривает применение так называемых дискреционных правовых норм, которые предоставляют правоприменителям свободу в решении дела. Указывается, что преодоление недостатков нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов заключается в заполнении пробелов в праве путём применения аналогии и в устранении коллизий в законодательстве при помощи коллизионных норм, правоположений, толкования. В статье указывается, что прекращение действия нормативно-правовых актов при помощи индивидуально-правовых актов осуществляется путём их отмены или приостановления. ; The article attempts to develop theoretical aspects of the interaction of regulatory and individual legal acts in the mechanism of legal regulation. The features of ensuring the operation of the law with the help of a subordinate act, the specification of the rule of law by issuing an enforcement act, overcoming conflicts and gaps in the law are investigated. It is proved that legal acts play different roles in the mechanism of legal regulation - they form the basis of the mentioned mechanism, reflect the law enforcement activities of the competent authorities and the legal activity of participants in public relations. It is argued that in the most general terms, legal acts can be divided into normative and individual. Acts that simultaneously contain regulatory legal and individual legal requirements are mixed. The article substantiates that it is advisable to distinguish four aspects of the interaction of regulatory and individual legal acts in the mechanism of legal regulation. First: ensuring the functioning of normative legal acts with the help of individual legal acts. Second: concretization of legal acts with the help of individual legal acts. Third: overcoming the shortcomings of legal acts with the help of individual legal acts. Fourth: termination of legal acts by issuing individual legal acts. The article emphasizes that the functioning of normative legal acts through individual legal acts is due to the inclusion of an additional link in the mechanism of legal regulation - law enforcement. The author proceeds from the fact that the specification of the provisions of normative legal acts with the help of individual legal acts provides for the use of so-called discretionary legal norms that provide law enforcement with freedom in resolving cases. It is indicated that overcoming the shortcomings of normative legal acts with the help of individual legal acts consists in filling in the gaps in the law by applying an analogy and in eliminating conflicts in the legislation with the help of conflict of laws norms, legal provisions, and interpretations. The article states that the termination of normative legal acts by means of individual legal acts is carried out by means of their cancellation or suspension.

У цій статті аналізується сучасний стан вивчення проблеми пошуку оптимальних, науково обґрунтованих шляхів вдосконалення вітчизняної системи примусових заходів виховного характеру. Здійснюється огляд теоретичних і експериментальних досліджень українських та зарубіжних науковців, що працюють у сферах правознавства, психології, педагогіки й соціології. Використовуються матеріали судової практики, дані правової статистики й відповідний міжнародний досвід. Аналізується правова природа примусових заходів виховного характеру за Кримінальним кодексом України, здійснюється спроба визначення перспектив розвитку вітчизняної системи цих заходів. Наводяться доводи на користь доцільності оновлення зазначеної системи. Підтримується ідея створення якісно нової системи примусових заходів виховного характеру, що будуть застосовуватися до неповнолітніх, звільнених від кримінальної відповідальності. Наводяться аргументи на підтримку думки про необхідність доповнення чинної системи кримінальних покарань для неповнолітніх новими їх видами, окремі з яких будуть створені на основі певних примусових заходів виховного характеру. ; The author examines the current state of studying the problem of finding optimal, scientifically grounded ways to improve the domestic system of compulsory measures for the re-education of juvenile offenders. The author reviews theoretical and experimental studies of Ukrainian and foreign scholars working in the fields of law, psychology, pedagogy and sociology. Researcher use case law, legal statistics and data relevant international experience. The author analyzes the legal nature of compulsory educational measures under the Criminal Code of Ukraine, attem pts to determine the prospects for the development of the domestic system of these measures. The researcher formulates the arguments in favor of the expediency of updating the specified system. The author supports the idea of creating a qualitatively new system of compulsory measures of educational nature that will be applied to minors exempted from criminal liability. The researcher formulates arguments in support of the idea of the need to supplement the existing system of criminal penalties for minors by their new types, some of which will be based on certain coercive measures of educational nature. The researcher expresses and justifies the proposal on the need to improve the domestic system of compulsory educational measures applicable to minors exempted from punishment. The author evaluates the effectiveness of certain coercive measures of educational nature, provided by the current legislation of Ukraine on criminal liability.

У статті аналізується сучасний стан вивчення проблеми вікової неосудності, не пов'язаної з психічним розладом у людини. Здійснюється огляд теоретичних і експериментальних досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців у сферах правознавства, психології, педагогіки і соціології. Використовуються матеріали судової практики, дані правової статистики і відповідний міжнародний досвід. Наводяться доводи на користь доцільності доповнення Кримінального кодексу України положенням про вікову неосудність неповнолітніх. Обґрунтовується теза, що за наявності у вітчизняному кримінальному законодавстві зазначеної новели неповнолітні із затримкою у психічному розвитку будуть захищені від можливості об'єктивного ставлення у вину. У статті підтримується пропозиція В. Бурдіна про те, що презумпція досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, мусить бути спростовною. ; The modern state of study of problem of age-dependent responsibility, unconnected with psychical disorder for a man is analysed in the article. The review of theoretical and experimental researches of domestic and foreign scientists is carried out in the spheres of jurisprudence, psychology, pedagogics and sociology. Materials of judicial practice, information of legal statistics and proper international experience, are used. Arguments are advanced in behalf on expedience of addition of the Criminal code of Ukraine by position about age-dependent diminished responsibility of minor. A thesis is grounded, that at presence of in the domestic criminal statute of the indicated short story minor time-lagged in psychical development will be protected from possibility of objective imputation. In the article suggestion of V. Burdina is supported that presumption of achievement of age which criminal responsibility can come from must be refutable. An author pays attention on contradiction of some positions of financial and judicial legislation of Ukraine in the aspect of confession of institute of age-old diminished responsibility of man. The signs of age-old diminished responsibility and medical criterion of diminished responsibility, fastened in the operating Criminal code of Ukraine are correlated in the article. Scientific approaches and directions are analysed in research of problems of age-old diminished responsibility of person.

У статті досліджується розвиток правової думки України в аспекті уявлень про вікову осудність і кримінальну відповідальність неповнолітніх. Встановлюються соціально-економічні та політичні чинники зазначеного процесу, визначаються його етапи і тенденції. Здійснюється порівняльний аналіз документальних джерел та відповідних правових пам'яток в історії України. Особливістю статті є вивчення процесу становлення ранніх в історичному аспекті уявлень про можливість дитини с певного віку нести кримінальну відповідальність за вчинені злочини. ; Rising youth crime in modern conditions make urgent study of the history of development of domestic legislation on criminal liability of minors. The article investigates the development of legal thought in terms of perceptions of age sanity and сriminal responsibility of adolescents. We establish the socio-economic and political factors of this process, defined its stages and trends. The comparative analysis of the documentary sources and the relevant legal sites in the history of Ukraine. A feature article is to study the process of formation in the early historic aspects of ideas about the possibility of a child with a certain age, be held criminally responsible for the crimes committed. The practical significance of the study is that the results can be used to further improve the criminal law in respect of liabili ty for minor offenses committed by them.